Виступ на батьківських зборах «Кожна дитина має свої права»
13 февраля 2017 - Администратор
Мета: підвищити рівень правової культури батьків, вести психолого-педагогічну просвіту сім’ї через різні форми роботи.Завдання:
· довести до свідомості батьків, що право та обов’язок виховання дітей належить їм;
· надати батькам інформацію про методи виховання дітей;
· надати батькам допомогу у побудові продуктивних стосунків з дитиною.
Вихователь: Добрий день, шановні батьки ! Сьогодні ми зібралися, щоб обговорити дуже важливу та актуальну проблему, пов’язану з захистом прав та гідності маленької людини.
В людській історії настало третє тисячоліття. Яким буде наше майбутнє? Особливо це хвилює нас тому, що в цьому столітті будемо жити ми, сьогоднішні діти. Наскільки ми готові до майбутнього життя? Для того, щоб ми вміли збудувати щасливе майбутнє, ми повинні знати змалечку, що всі народи і всі люди рівні між собою й мають однакові права на нашій Землі. Дитину жодним чином не можна прирівнювати до дорослої людини, у тому числі й у правових аспектах. Дитина має бути забезпечена особливими правами, особливим захистом, які мають часовий вимір і спеціальне призначення. Дитина, як і кожна людська істота, від народження має права людини. Але вона повинна мати ще й додаткові, особливі права. Це обумовлено її фізичною, розумовою, моральною та духовною незрілістю. І для того, щоб дитина стала зрілою людиною у всіх відношеннях, їй необхідно мати певні спеціальні, додаткові можливості. Отже, права дитини - це певні спеціальні можливості, які необхідні людині віком до 18 років для існування і досягнення зрілості. Особливі права дитини - це "права росту", зумовлені її фізичною, розумовою, духовною незрілістю. Вони - особливий зріз у загальному контексті прав людини. Існує стереотип, що хороша дитина - слухняна дитина. А слухняна - означає зручна. Коли дитину або підлітка кривдять старші, зазвичай діти в міру своїх можливостей просто чинять опір. Цей опір триває просто на емоціях - і у підсумку ми маємо справу з соціально дезадаптованою поведінкою. Діти, які не вміють чинити опір, або вчаться лавірувати, або виявляються просто пригніченими. В усіх трьох випадках ми маємо негативні наслідки - в жодному з варіантів дитина не вчиться цивілізовано захищати себе, формувати власну точку зору і обстоювати її, тобто виховується безсловесна маса, якою легко потім маніпулювати. Зміни в суспільстві не можуть статися тільки внаслідок фактичних політичних кроків. Суспільство змінюється зсередини, а надійні зміни гарантовані тільки за участі молоді - активної, гідної, небайдужої. Зараз проблема дитинства є найголовнішою проблемою в усьому світі, бо діти - наше майбутнє.
У сучасному світі кожна цивілізована людина має знати свої власні права, права своїх дітей, вміти відстоювати, захищати їх, і, насамперед,поважати права дітей. Кожна дитина у світі має право на дитинство. Це право захищено міжнародними правовими актами. Конвенція ООН з прав дитини набула чинності 15 вересня 1991 року.
Головним завданням правового виховання є забезпечення кожній дитині оптимальних умов розвитку індивідуальних здібностей , можливостей самореалізації незалезно від її психофізичних особливостей.
Одним з важливих напрямків співпраці дошкільного закладу та батьків є попередження порушень прав дитини у сім’ї . Останнім часмом у ЗМІ все частіше зустрічаються повідомлення про факти порушень прав дитини у сім’ї або в навчальному закладі. Причина цього – не у відсутності законів, а у недостатньому використанні правової бази. Багатьм дорослим важко зрозуміти та прийняти, що дитина – рівноправнв з ними особистість, що має право. Часто вони не знають про існування Конвенції, не знають зміст статей, а значить, не можуьть їх реалізувати.
До основних міжнародних документів ЮНІСЄФ відносяться:
· Декларація прав дитини (1959);
· Конвенція ООН про права дитини (1989);
· Всесвітня декларація про забезпечення виживання, захисту та розвитку дітей (1990)
Конвенція ООН про права дитини оголошує дитину повноцінним членом суспільства, самостійним суб’єктом права та закликає будувати взаємовідношення дорослого та дитини на морально-правових засадах
Реалізація прав дитини включає:
· захист його від усіх форм жорстокого поводження
· права на охорону життя та здоров’я
· захист прав на освіту
· право на гру
· право на збереження власної особистості
Порушення прав дитини частіше за все відбувається у жорстокому та безвідповідальному відношенні до неї.
«Жорстоке відношення» проявляється у діях, які дорослі здійснюють по відношенню до дитини та шкоді, яку ці дії несуть дитині.
Коли дитині наносять психічну або фізичну травму, наслідки можуть бути найближчими або віддаленими. У подальшому такі діти нездатні досягти успіхів у навчанні, професійній діяльності, у них порушуються уявлення про себе, вони часто попадають у злочинне середовище.
Дитинство – це найщасливіша пора. Кожна людина згадує дитинство з теплотою, але далеко не всі можуть знайти у своїх спогадах радісні миті. І від кожного з нас залежить, чи будуть наші діти з теплотою згадувати роки дитинства- роки щастя, радості, безтурботності.
У кожної людини своя індивідуальність: свій характер, погляди, відношення до оточуючих. Індивідуальність-величний подарунок природи, але його легко знищити у дитинстві, коли людина ще не змужніла Дорослі мають не тільки розуміти особистість дитини, але й допомагати малюку зберігати його індивідуальність. Знання та розуміння прав дитини дозволяє здійснити повноцінний розвиток дитини за умови спільних зусиль сім’ї та дошкільного закладу.