Доповідь: «Проведення вправ та ігор спрямованих на розвиток логічного мислення»
Розумовий розвиток дитини старшого дошкільного віку, основою якого є логічне мислення, здійснюється в процесі засвоєння найпростіших форм суспільного досвіду; предметних дій, елементарних знань і умінь. Таке засвоєння знань і вмінь, як найбільш універсальний засіб закріплення і передачі загальнолюдською досвіду, відіграє провідну роль у розвитку дитини. Це засвоєння може здійснюватися в процесі стихійного, неорганізованого навчання, яке має місце у повсякденному житі дитини , її спілкуванні з дорослими і в процесі цілеспрямованого навчання.
Результати педагогічних і психологічних досліджень свідчать на користь систематизації знань . Матеріал, певним чином упорядкований у чітку систему з простим принципом побудови, легше засвоюється ніж матеріал розрізнений, випадковий. Перехід від пізнання окремих зовнішній властивостей явища до внутрішніх, суттєвих їхніх зв'язків , які відіграють важливу роль у розвитку змісту І форм мислення, може бути здійснений тільки в процесі засвоєння дітьми відповідної системи знань , коли кожне наступне уявлення або поняття витікає із попереднього, а вся система спирається на певні вихідні положення , що виступають як її центральне ядро .
Спостереження за міркуванням дошкільників показали, що діти без цілеспрямованого навчання використовують логічні операції у вигляді непослідовних порівнянь . Це свідчить про те , що дитина ще не володіє цією розумовою операцією, хоча робить спроби зіставляти чимось схожі предмети. Вона правильно виділяє в кожному із них окремі розпізнавальні характерні ознаки (колір, форму, позу ,тощо), але в чотирьох - п'ятирічному віці ще не знає , що треба в порівнюваних предметах виділяти й зіставляти попарно: колір з кольором, величину з величиною.
Такої операції дитину треба навчити, що й робить вихователь під час дидактичних ігор , занять , у побуті.
Щоб міркувати, робити висновки, порівнювати й узагальнювати, треба володіти не стільки кожною окремою операцією, скільки загальним способом розумової діяльності, яка формується в процесі навчання. Розумовий процес включає три обов'язкові ланки:
♦ аналіз — найпростіша ланка мислення — зводиться в дошкільників до виділення
якоїсь однієї, часто випадкової, ознаки предмета або умови ;
♦ синтез 1 — первинний аналіз (сприймання задачі як цілого), тобто поділ задачі на
частини, виділення її умов, даних;
♦ синтез 2 — вторинний (розв'язування, нове розуміння всієї задачі)
Розумовий процес маленької дитини йде від синтезу 1 безпосередньо до синтезу 2.
Найчіткіше виявляється логічне числення в старший дошкільників у процесі встановлення ними різних зв'язків між предметами , явищами. У першу чергу дитина встановлює зв'язки функціональні (призначення, використання предметів). Найскладніше розкрити зв'язки простору й часу а логічному, тобто змістовному, їх значенні. Причиною такої складності є по-перше прихована форма самих зв’язків . Дітям важко виділяти змістовні зв'язки також через недостатню увагу педагогів до цих залежностей. Розвиток мислення дитини - дошкільника забезпечується узагальненням і ускладненням її практики і засвоєнням способів самої розумової діяльності.
Значну роль у розвитку мислення дитини відіграє мова. Збагачення словника, засвоєння простих, а потім досить складних граматичних структур, уміння слухати інших, розуміти й самому будувати потрібне речення - необхідні умови розвитку логічних форм мислення старшого дошкільника .
Навчання може бути найрізноманітнішим. На кожному етапі можна досягти значних зрушень у розвитку словесно - логічних форм мислення в дошкільників. І, безперечно, чим послідовніше проводиться така робота тим вищий розвиток загальної здатності дитини дивуватися, ставити запитання, сприйняти нове, засвоювати, його, застосовуючи різні форми, операції і способи мислення, узагальнюючи свій кругозір і підвищуючи здатність до подальшої розумової праці.
Перша розумова операція — порівняння — неможлива без цілеспрямованого аналізу кожного з порівнюваних предметів , установлення відмінності й схожості їхніх ознак, її виконують як довільну дію, що підлягає словесно вираженим вимогам дорослого, а потім і бажанням самої дитини.. На підставі порівняння однорідних предметів різних видів, розмірів, кольорів дошкільник вчиться узагальнювати . Узагальнення як ознака мислення розвивається через визначення зовнішніх помітних ознак, а також через позначення словом .
Опанування мислительними операціями відбувається через розвивальні, дидактичні ігри , в процесі навчання .
Важливим моментом, який визначає успішне формування логічного мислення у старших дошкільників, на думку українського психолога, науковця і практика Ю. 3. Гільбуха , є навчання дітей операцій логічного мислення : аналізу і синтезу, порівняння, узагальнення, класифікації, систематизації, змістового співвідношення то що.
Аналіз — логічний прийом, метод дослідження, розкладання предмета на складові частини, кожна з яких потім окремо досліджується для того, щоб виділені елементи поєднувати з допомогою синтезу в ціле, збагачене новими знаннями. Синтез — поєднання окремих частин в єдине ціле на підставі збагачення знань у
процесі аналізу. Порівняння — особливий спосіб мислення, спрямований на виявлення ознак
подібності й відмінності між предметами та явищами. Під час навчання порівняння дитина оволодіває такими вміннями:
1) виділяти ознаки об'єкта на підставі співставлення його з іншим об'єктом;
2) визначати спільні та відмінні ознаки порівнюваних об'єктів;
3) відокремлювати важливі ти неважливі ознаки об'єкта,
Узагальнення — вміння знаходити суттєві ознаки об'єкта, відокремлювати важливі
властивості й ознаки від несуттєвих, об'єднувати предмети за загальними суттєвими ознаками. Класифікація — вміння подумки поділяти предмети на класи за їхніми найсуттєвішими
ознаками, Навчаючи дитину проводити класифікацію, можна формувати такі вміння;
1) співвідносити конкретний об'єкт із заданим дорослими класом і, навпаки,
конкретизувати задане дорослими поняття через окремі дії порівняння;
2) групувати об'єкт на підставі самостійно знайдених ознак і позначати
утворену групу словом (дії узагальнення і позначення);
3) розподіляти об'єкти за класами (дії класифікацій ). Систематизація — приведення до системи, розміщення об'єктів за певним порядком, встановлення певної послідовності.
Серіація — впорядкування об'єктів за ступенем інтенсивності однієї чи кількох ознак.
Наприкінці дошкільного віку дитина може оволодіти такими вміннями, які необхідні для здійснення систематизації:
• знаходити закономірність розміщення об'єктів за однією ознакою і
розташовувати в одному ряду;
• упорядковувати об'єкти, розміщені в ряді за принципом випадковості;
• знаходити закономірність у розташуванні об'єктів, впорядкованих за
двома чи більше спилками і розміщених у матриці,
Якщо дитина навчиться співвідносити, порівнювати предмети за їхніми зовнішніми ознаками, наприклад за формою, кольором , величиною, можна переходити до навчання більш складної інтелектуальної дії — співвідношення предметів за змістом .
У пять — сім років дитина може оволодіти співвідношенням предметів. Послідовність навчання передбачає такі етапи;
• змістовне співвідношення двох наочно представлений предметів («малюнок
- малюнок );
• співвідношення наочно представленого предмета з предметом , позна
ченим словом («малюнок — слово»);
• змістовне співвідношення предметів та явищ, представлених у вигляді
слів («слово — слово»).
Л. А. Венгер запропонував ефективний засіб розв'язання проблеми формування
передумов логічного мислення у дітей методам моделювання .
Наочне моделювання — це специфічна форма опосередкованої розумової діяльності в
дошкільному дитинстві.
За умови сформованості наочне моделювання виступу як загальна інтелектуальна здібність, яка може виявлятися під час розв'язування широкого кола завдань. Формування наочного моделювання охоплює:
• оволодіння діями заміщення ;
• побудову моделі шляхом надання замінникам властивостей які відображають
властивості замінених об'єктів;
• створення моделі за зразком, схемою, уявою;
• використання моделі для вирішення основного завдання.
Формування елементів логічного мислення в дітей дошкільного віку
відбувається на заняттях з математики, в груповій та індивідуальній роботі. Нижче
подаються приклади ігрових вправ, системне виконання яких форму операційні
компоненти розумової діяльності дошкільника .
Пропоновані завдання об'єднані в серії за логічними операціями мислення: аналіз і
синтез, порівняння, узагальнення, класифікацію, систематизацію та серіацію,
моделювання.
Під час роботи з дітьми слід пам'ятати, що увага та її властивості є підґрунтям
розвитку пізнавальної діяльності, яка виявляється в здатності дитини мислити.
ДОСЛІДНИК
Це одна з найпростіших ігор на порівняння. Ви з дитиною — дослідники. Виберіть який-небудь предмет і почніть чого досліджувати. Кожен з вас повинен почергово виділяти в ньому якусь властивість, ознаку, особливість у порівнянні з іншими предметами. Наприклад, потрібно назвати цей предмет і сказати, для чого він призначений; які йога основні ознаки: колір, форма, розмір; який він на дотик, на запах, на смак; з чого зроблений; на що схожий, на що не схожий, від яких предметів відрізняється; що станеться, якщо його кинути у воду (у вогонь, з третього поверху), ударити по ньому, підкинути і т.д.
Я ЗНАЮ...
Ця словесна гра цікава тим, що в малюка є можливість розвивати не лише здатність конкретизувати поняття, але й координувати рухи .
Ведучий називає малюкові (якщо це група дітей, то почергово кожній загальну назву (поняття), а малюк має назвати поняття, цією загальною назвою. Наприклад, попросіть дитину сказати 5 назв рослим. Проказуючи кожну назву, вона повинна однією рукою бити м'ячем об землю; "Я знаю п'ять назв рослин: ромашка — раз, кульбаба — два, троянда — гри, гвоздика-чотири, тюльпан — п'ять»'. Кількість таких слів можна не обмежувати, і тоді дитина називає їх якнайбільше. Для гри можна використовувати такі загальні поняття: фрукти, овочі, ягоди, напої, продукти одяг, взуття, головні убори, меблі, транспорт, дерева, звірі, птахи, імена дівчаток і хлопчиків і т.д. Коли дитина навчиться швидко й легко конкретизувати ці поняття, можна перейти до абстрактних, але відомих дитині, понять. Наприклад; "Якою буває погода?", "Які ти знаєш свята?", "Назви усе, що літає ?"та ін.
Один зайвий
Приготуйте предмети або картинки, що належать до таких груп: іграшки , посуд, інструменти, риби, фрукти, овочі, ягоди, напої, продукти, одяг, взуття, головні убори, меблі, транспорт дерева, звірі, птахи, електроприлади. Виберіть 4 картинки з однієї групи , а одну картинку з іншої та розкладіть їх на столі. Більшість картинок мають одну спільну ознаку, яка дозволяє об'єднати їх в групу, а одна картинка цієї ознаки не має й тому відрізняється від решти . Вона є зайвою . Дитині слід уважно роздивитися картинки , знайти зайву й пояснити свій вибір .
Придумай сам
Під час цієї гри малюк вчиться використовувати дії за аналогією й виділяти
суттєві ознаки предмета. Крім того , гра сприяє розвиткові репродуктивної уяви
Для гри потрібна добірка незакінчених тверджень , наприклад наступних :
Олівець - грифель , кулькова ручка -.. .(стержень)
Будинок — цегла, склянка — (скло)
Шайба — ключка, воланчик — ... (ракетка).
Ковзани — лід, лижі — ... (сніг).
Сукня — тканина, цвях —- „. (метал),
Голка — тканина, фломастер — .„ /папір).
Вівця — свійська тварина, вовк — .., (дика).
Орел — птах, щука —,., (риба).
Ніж — гострий, палиця — ... (тупа). Світло — очі, тепло — ... (шкіра).
Зміст гри такий. Ви вимовляєте одне із перерахованих тверджень, дитина повинна його закінчити одним словом. Щоб виконати це , малюкові необхідно визначити, що лежить в основі змістового між предметами першої пари, а потім підібрати до предмета другої пари предмет з аналогічним змістовим зв'язком, Наприклад, у твердженні "Олівець — грифель, кулькова ручка —..." перша пара предметів має змістовий зв'язок на основі відношення "частина -ціле": грифель с невід'ємною частиною олівця; без нього олівець не може виколупати свою основну функцію — малювати. Якщо "перенести" цей змістовий зв'язок на другу пару й поставити питання: "Що є невід'ємною частиною кулькової ручки, без чого вона не може виконувати свою основну функцію? То можна легко знайти правильну відповідь — стержень.
Якщо малюкові важко виконати завдання, попросіть його докладно проаналізувати змістовий зв'язок першої пари предметів. Визначити тип зв'язку допоможуть навідні питанню: "З чого зроблено предмет?", Чи є один предмет частиною другого?", «Чи можна обидва предмети назвати одним словом?", "Для чого призначений цей предмет?", "Що роблять з його допомогою'».
Ще один спосіб, який полегшує визначення відсутнього предмета, — порівняння першого предмета першої пари з першим предметом другої пари. Під час порівняння цих предметів можуть бути використані аналогічні навідні питання.
УСЕ НАВПАКИ
Гра вчить знаходити предмет, явища або слова з протилежними ознаками чи протилежними значеннями.
Використовуйте набори слів, до яких легко підібрати слова з протилежним значенням, наприклад:
чорний — .. (білий), ніч - .. .{день),
плакати -— ,.. {сміятися), лівий - .. .{правий),
спускатися —...( підійматися) , близько - ... (далеко),
відчиняти -... {зачиняти), тонкий -... {товстий).
Ви називаєте перше слово а дитина називає слово з протилежним значенням .
Ігри на тренування логічного мислення : ПОРІВНЯННЯ «Дослідник»
«Знайди вирізані клаптики» «Чим схожі і чим відрізняються?» «Навіщо та чому?» УЗАГАЛЬНЕНЯ «Я знаю»
«Один зайвий» «Назви одним словом» «Залізниця» «Універсальний магазин»
СИСТЕМАТИЗАШЯ «Продовж ряд чисел»
«Продовж ряд предметів» «Послідовні картинки» «Заповни матрицю» СПІВВІДНОШЕННЯ ЗМІСТУ «Що підходить?»
«Підбери до слова картинку» «Придумай сам» «Усе навпаки»