Консультація "Організація освітньо-виховної роботи в ДНЗ"
Планування роботи в дошкільному навчальному закладі № 43 здійснюється згідно Листа МОН № 1/9-455 від 03.07.09 року «Планування роботи в дошкільних навчальних закладах» та Інструктивно — методичного листа « Рекомендації щодо календарно — тематичного планування навчального- виховання процесу» та Наказу МОН України від 20.04.2015р. №446 «Про затвердження граничного навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форм власності» Модель планування, структура і форма плану затверджується педагогічною радою, враховуючи досвід роботи вихователів, обізнаність з вимогами програми тощо. Вихователь має свободу вибору більш ефективної, зручної для нього моделі і форми планування.
Вимоги до планування:
- орієнтація на пріоритетні потреби сьогодення
- забезпечення права дитини на реалізацію свого природного потенціалу. Основних прагнень до самореалізації, саморозвитку самозбереження.
- опора на досягнення психологічної, педагогічної та інших наук. передовий педагогічний досвід.
- поєднання формування базису особистісної культури дошкільника з національною культурою українського народу.
- надбанням попередніх поколінь врахування міжпредметних. інтегративних зв’язків 6. взаємопроникнення і логічне підпорядкування всіх складових плану під час вибору тематичних, форм роботи з дітьми
- врахування вимог Базового компонента дошкільної освіти, чинних програм розвитку навчання і виховання дітей
- забезпечення взаємозв’язку перспективного та поточного планування.
Програми для використання у 2015-2016 навчальному році визначені інструктивно-методичними рекомендаціями «Про організацію освітньої роботи в дошкільних закладах у 2015-2016 н.р». Перспективне планування — прогнозування освітньої діяльності на значну часову перспективу
На місяць доцільно планувати:
- Сітку занять(розділ програми, тема)
- Ранкову гімнастику (два комплекси)
- Гімнастику пробудження (два комплекси)
- Загартовуючи заходи (назва)
- Робота з батьками
Підходи щодо планування навчально-виховної роботи з дітьми:
- за основними режимними моментами — за видами діяльності та формами роботи
- за лініями розвитку
В перспективному плані можна планувати ігрову, трудову діяльність, рухливі ігри. Проте вони не є обов’язковими, а служать допоміжним документом під час календарного планування і можуть розроблятися від потреб та власний творчих задумів. Календарно-тематичне планування – це розподіл у часі програмових завдань, тематичних взаємозв’язків в різних формах роботи з дітьми, що передбачає застосування засобів, методів і прийомів навчально-виховної роботи, залежно від вікових і індивідуальних особливостей дітей.
Календарні плани складаються на основі перспективного. В другій половині дня плануються гурткові заняття їх періодичність становить один-два рази на тиждень Форми запису до планів за будь-якими підходами — заняття (розділ програми (лінія розвитку), тема, програмові завдання, матеріал та обладнання, хід у вигляді плану)
- гри (назва, мета, атрибути, обладнання, ускладнення, прийоми керівництва)
- дитяча праця (вид, форма організації, (зміст трудових завдань), мета завдань, інвентар)
- спостереження, цільові прогулянки, екскурсії (об’єкт, мета, матеріал, перелік запитань і завдань)
- самостійна діяльність (рухова, художня (назва, форми роботи, матеріал, обладнання, прийоми керівництва))
- бесіди (тема, мета, запитання, використані твори)
- індивідуальна робота (розділ програми чи напрям освітньої роботи, імена дітей, мета, завдання дітям, матеріал
Планування має грунтуватися на аналізі вікових та індивідуальних особливостей вихованців, підпорядковуватися принципам доцільності та системності. При плануванні роботи з дітьми використовувати інтегровано-тематичний підхід, адже він забезпечує змістовну цілісність, послідовність, ускладнення та повторення програмового планування. Кожен навчально-виховний блок має мати методичний орієнтир, що не дозволить випустити з поля зору педагога моральне, соціальне зростання дитини та водночас надасть їй знання, вміння навички в процесі діяльності. Всі завдання методичного орієнтиру, навчально-виховного блоку повинні реалізовуватись на інтегрованих заняттях.
Складаючи розклад занять необхідно враховувати граничне допустиме навчальне навантаження на дитину, що встановлене Наказом МОН України від 20.04.2015р. №446 «Про затвердження граничного навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форм власності», також слід дотримуватись домірних віку норм тривалості занять, передбачати раціональне чергування видів діяльності на кожному з них (розумова, рухова, практично-прикладна) та доцільне використання місць для проведення занять.
Заняття які потребують підвищеної пізнавальної активності необхідно проводити в переважно в першу половину дня та дні з високою працездатністю (вівторок, середа). Рекомендуємо поєднувати та чергувати їх із заняттями з музичного виховання та фізкультури. Необхідно враховувати що значному скороченню організованих форм навчальної діяльності (занять) сприяє блочно-тематична організація освітнього процесу на засадах інтеграції, яка істотно знижує навчальне навантаження на дітей. При цьому тривалість інтегрованого заняття може дещо збільшуватись за рахунок постійної зміни різних видів дитячої діяльності (на п’ять-десять, п’ятнадцять хв… відповідно в молодшій, середній, старших групах) проте інтегроване заняття може замінити всі інші крім занять з фізичної культури і музичного виховання. Тобто, щодня можна проводити одне інтегроване заняття, закріплюючи набуті дітьми знання і вміння в різних видах дитячої діяльності протягом дня.
При цьому тривалість статичного навантаження у положенні сидячи на одне заняття на повинне перевищувати для дітей
- молодших груп – 15хв., середніх -20хв.,
- старших-25 хв.
- Після денного сну діти можуть відвідувати гуртки тривалість гурткової роботи – 15-20хв. залежно від віку дітей.
При цьому можливе поєднання додаткових освітніх послуг з заняттями у першу половину дня, з наступним поділом дітей на підгрупи(розвиток мовлення — іноземна мова; фізкультура-спортивна секція; музичне заняття-хореографія; тощо)