Розвиток духовного потенціалу особистості дошкільників

26 декабря 2018 - Администратор
Духовність – найвища сила внутрішнього світу людини, яка проявляється, зокрема, і в громадськості, і в моральності: сердечності, доброті, щирості, відкритості до інших людей.
Духовний розвиток – чи не найскладніший напрям у педагогічній роботі з дошкільнятами. Як правильно й ненав’язливо відкрити дітям одвічні духовні цінності, спрямувати на шлях постійного самовдосконалення, прищепити прагнення творити добро і красу? Які методи обрати? Яка підготовка потрібна педагогам?

Проблеми розвитку духовного потенціалу особистості дошкільника – ціннісно пріоритетні на тлі загального занепаду духовної культури суспільства.

Саме поняття духовність має складні, багатокомпонентні трактування філософського, психологічного, педагогічного спрямування, через що нечітко усвідомлюється педагогами і батьками, а відтак практика формування духовного потенціалу особистості дошкільника нерідко обертається тенденцією зводити формування духовності до прилучення малюків до релігійних традицій.

Формувати духовність маленьких українців на засадах християнської моралі, доброти, людяності, милосердя, чесності, працьовитості, на основі традицій, досвіду своєї родини та народу в цілому – основна мета духовно-морально-виховання дошкільників.

Завданнями педагогів є:

  • розкрити дітям неоціненне багатство, глибину народної мудрості, національних надбань через використання народного фольклору;
  • поглиблювати знання про розмаїття народних свят, обрядів, традицій українського народу як духовної скарбниці наших пращурів;
  • розширювати уявлення про сім’ю, рід;
  • сприяти гармонійному вихованню дітей на основі дотримання родинних традицій;
  • збагачувати досвід доброзичливих взаємин з однолітками, турботливого ставлення до рідних та близьких людей, дотримання моральних та етичних норм під час різних видів діяльності;
  • розвивати здатність до оцінювання й самооцінювання, критичного ставлення до власної поведінки; уміння обмежувати свої бажання, дотримуватися встановлених норм поведінки, у своїх вчинках керуватися позитивним прикладом.

Під час занять педагоги повинні збагачують словник дітей формулами ввічливості, виховувати скромність, чуйність, бажання бути справедливим, надавати допомогу іншим.

Основні форми роботи, які потрібно проводити з дітьми це:
  •  заняття;
  • бесіди;
  • розв’язання проблемних ситуацій;
  • ігри – дидактичні, сюжетно-рольові, рухливі, театралізовані;
  • свята й розваги.
 Завданнями духовного розвитку дошкільників є:

-         Розкривати особистісні духовні потреби та здібності дитини.

-         Формувати прагнення до творчості, саморозвитку і самореалізації.

-         Виховувати морально-етичні риси характеру.

-         Формувати адекватне ставлення дітей до соціуму.

.

 Створювати умови для накопичення дошкільниками першого позитивного загальнолюдського духовного досвіду через активне залучення їх до різних видів діяльності: ігрової, пізнавальної, комунікативно-мовленнєвої, предметно-практичної, образотворчої, музичної, рухової, театралізованої тощо — є головною умовою  у вихованні дитини